|
Двадцять років тому, 1 травня 1990 року над міською ратушею старовинного Добромиля замайорів синьо-жовтий національний стяг, який через неповних два роки став державним прапором України.
А в цей час на Добромильщині, незважаючи на активний супротив компартійної номенклатури громасько-політичні організації міста ведуть активну роботу з національного відродження серед мешканців міста. Було проведено ряд культурно-мистецьких заходів товариством української мови імені Тараса Шевченка Доку "Добромиль", місцевих ПТУ та школи.
Міським осередком НРУ було встановлено у центрі міста синьо-жовтий прапор. В цей час над міськими ратушами Львова та Дрогобича замайоріли національні стяги.
Оргкомітетом, який діяв в певній мірі конспіративно, вирішено було встановити наш національний стяг в час першотравневої демонстрації трудящих, яка традиційно проводилася 1-го травня.
Залишилося визначити особу не тільки з національно-патріотичними почуттями, але відважну духом, яка б змогла встановити над міською ратушею наш український стяг, який не майорів над містом близько 50 років.
Такою людиною став рухівець Ярослав Угрин, який нещодавно відійшов у вічність.
І сьогодні багато добромильчан згадують його і його справу добрим словом. Його ім'я вписано в новітню історію славного містечка Добромиль. Зліва направо - Роман Івасів, Степан Івасів, Богдан Мушора - члени Товариства української мови імені Т. Шевченка ДОКу Добромиль
Віче, зліва направо - члени Добромиольського осередку Руху: Андрій Гик, Василь Петрина, Володимир Калужинський, Ярослав Угрин Підняття прапора (Ярослав Угрин і помічник кранівника) В цей день хотілось б і згадати тих людей, які долучилися до підняття нашого національного стягу над Добромилем і яких немає сьогодні серед нас. Це – Дмитро Сокіл, Степан Івасів, Роман Івасів, Микола Бац…
Таких людей сильних духом сьогодні бракує Україні. Освячено знамено було отцем Удичем, ЧСВВ.
Роман Павлишак
|
