|
Добромиль вперше згадується як село у 1374. Тоді князь Владислав Опольський надав родові Гербуртів маєтки по річках Вирві і Стрвяжу, серед яких був і Добромиль. Коло 1450 р. львівський ловчий Микола Гербурт побудував на Сліпій горі біля Добромиля дерев'яний замок. У 1467р. селом управляв тіун Степан ще на основі руського права. Коли 1497 р. Добромиль сплюндрували татари, згорів і замок. Цього ж року польський король Я. Ольбрахт визнав Добромиль містечком і дозволив проводити ярмарки. Під 1515 р. у королівських податкових книгах згадується існування в Добромилі церкви. Містечко швидко розвивалось. Сюди переселялись купці й ремісники. Спроваджені з Моравії ткачі виробляли високоякісне сукно. За ним, а також за місцевою сіллю приїздили купці з Угорщини й Сілезії. Тодішній власник містечка Андрій Гербурт для колоністів, що все прибували, у 1531 р. заснував латинську парафію й поставив дерев'яний костел. 28 червня 1566 р. за старанням власника місцевих солеварень Станіслава Гербурта король Сигізмунд Август надав Добромилю магдебурське право. Запрошені власником Добромиля нові ремісники організовують цехи. Містечко укріплюється мурами й частоколом. Тут у 1584р. стояли 3 церкви та костел. Дерев'яний замок на горі Ст. Гербурт почав перебудовувати з каменю й цегли. Продовжив цю роботу Ян Щенсний Гербурт - видатний політичний і культурний діяч. Писав навіть поезії українською мовою. У 1611 р. він запросив з Кракова друкаря Яна Шелігу й заснував у Добромилі друкарню. Тут Гербурт видавав як свої твори, так і праці Оріховського, Кадлубека, Длуґоша. З 1622р. Добромиль в руках магнатів Конєцпольских. Після поразки військ Б. Хмельницького під Берестечком в Добромилі на площі стратили багатьох міщан і селян, на містечко наклали велику контрибуцію. 1772 р. Добромиль попадає під правління Австрії. Містечко й солеварні стають державними. Значно збільшився видобуток солі. У 1871 р. поблизу Добромиля прокладено залізницю, з'явилися фабрика сірників, миловарня, склозавод, лісопильний та пивоварний заводи. У 1876 р. Добромиль підноситься до рангу повітового містечка, залишаючись таким і за Польщі (після 1918р.). В період кризи 1929-33рр. містечко занепадає, посилюється страйкова боротьба. У 1900-1905рр. Тут проживав відомий етнограф і композитор Філарет Колесса, художник Павло Богданський, який розмалював багато церков і костелів. У 30-ті роки Добромиль став культурним і політичним центром повіту. У містечку діяв заклад артистично-фотографічний, проводилися великі святкові концерти, політичні маніфестації. В 1926 році відбулися збори представників усіх читалень "Просвіти" з округи. Ще на початку 20-х років організовано футбольну команду "Вирва", в якій виступали добромильські юнаки різних національностей. У вересні 1936 року в Добромилі відзначалося 75-річчя від дня смерті Т.Г. Шевченка. У концерті виступили хори з Війська, Городович, Ляцька. 1931 року у Добромилі налічувався 6531 мешканець. Як для повітового містечка чимало. У другій половині 30-х років Добромиль - чисте, зелене, зі скверами та парками повітове містечко. Тут вирувало досить бурхливе життя. Вулицями міста роз'їжджали три автомобілі - два легкові, що належали старості та підприємцю Ліхтману, а також вантажний автомобіль Ференца. 18 вересня 1939 року німецькі війська окупували Добромиль, правда, поки що не надовго. 27 вересня фашисти відійшли на визначені пактом Ріббентропа-Молотова рубежі. Наприкінці 1941р. - на початку 1942 р. німецькими окупантами у Добромилі знешкоджено осередок місцевого більшовицького підпілля, керівну ланку якого розстріляно або у самому Добромилі, або ліквідовано у концтаборах. Бої за Добромиль між німецькими військами та більшовицькою червоною армією були тяжкими та кровопролитними. Під час цих боїв місто двічі переходило з рук у руки. Горбиста місцевість дозволяла німцям досить твердо закріпитися і вдало оборонятися, особливо на північних околицях міста. Своєрідним оборонним рубежем стала Сліпа гора і замок Гербуртів.
Під час німецько-фашистської окупації (з 28 червня 1941 до 26 серпня 1944р.) Добромильщина входила до складу Перемишльського округу Краківської області.
|
